Шановні Пані та Панове
dr hab. prof. UR Szczepan Kozak
Потреба видавання щорічника, присвяченого історії Галичини, прозвучала ще навесні 2009 р., коли в Інституті історії Ряшівського університету розпочала свою роботу Міжнародна дослідницька група «Галичина 1772-1918». Результатом роботи групи, у якій зібралися історики з Австрії, Чехії, Польщі, України й Угорщини, було шість міжнародних конференцій, організованих у Ряшеві, Перемишлі, Познані і Львові, результатом яких стали, зокрема, такі публікації: Галичина 1772-1918. Методологічні проблеми, стан і потреби досліджень, ред. A. Кавалєц, В. Вєжбєнєц, Л. Зашкільняк, т. 1-3, Ряшів 2011; Галичина і Січневе повстання, ред. М. Гошовська, A. Кавалєц, Л. Зашкільняк, Варшава-Ряшів 2013; Галицькі дороги і бездоріжжя: дослідження інфраструктури, організації і культури подорожування, ред. Й. Камінська-Квак, Ряшів 2013; Буденне життя, господарство, культура і польське суспільство у 1772–1918 роках. Праці з історії польських земель під час розділу, ред. В. Лазуга i Д. Шимчак, Познань 2015; Між політикою, історією та історичною пам’яттю. Дослідженні історії Польщі у період після розділу, ред. В. Лазуга i С. Пачос, Познань 2015; Жінка у Галичині. Сучасність і традиція, серія: Галичина і її спадщина, ред. Й. Камінська-Квак, С. Козак, Д. Опалінський, Ряшів 2016.
Результати досліджень, що ведуться у рамках групи, охоплюють також дослідження як аналітичного, так і синтетичного характеру. Серед цих останніх слід вказати такі роботи: М. Гошовська, Людвіг Фінкель і Академія знань. З історії наукової співпраці Львова і Кракова на зламі XIX i XX століть, Ряшів 2011 та Шимон Ашкеназі і його кореспонденція з Людвігом Фінкелем, Ряшів 2013; Є. Матерніцький, Валер’ян Калінка (1826-1886) і його дослідження періоду після розділу, серія: Галичина та її спадщина, т. 21, Ряшів 2013; С. Козак, Жінка у галицькій провінції 1871-1914. Історично-джерелознавче дослідження, Ряшів 2013; Шкільне навчання й освіта у Галичині 1772-1918, серія: Галичина та її спадщина, т. 22, ред. Ю. Дибєц, Я. Кравчик, A. Мейсснер, K. Шмид, Ряшів 2015.
У широкомасштабних програмних положеннях групи, які розробив проф. Єжи Матерніцький, наголошено на потребі «розробки цілісного, інтегрального образу історії Галичини у 1772-1918 роках, з особливим урахуванням мультикультурного характеру Галичини, взаємовідносин народів та етнічних груп, які живуть на цій території, політики Відня щодо цієї провінції, політичних, економічних, суспільних змін, які відбуваються, розвитку освіти, науки, мистецтва, літератури, формування сучасної національної свідомості поляків й українців, перетворень єврейської громади».
Створюючи періодичне видання «Галичина. Дослідження і матеріали», ми б хотіли продовжувати вже розпочату роботу, а також розширити рамки попередніх досліджень, відкритися для нових дисциплін. Нам важливо, щоб даний часопис мав міждисциплінарний характер, став платформою, що полегшує комунікацію та обмін думками. Передані до рук читачів щорічники були поділені на розділи: «Праці і статті», «Джерела і матеріали», «Рецензії й обговорення», «Хроніка». Ця схема буде продовжуватися у наступних томах. Невід’ємною частиною кожного щорічника буде добірка бібліографічних матеріалів до історії Галичини. Ідея обробки галицької бібліографії виникала в обговореннях членів групи з самого початку її діяльності. Представлену добірку розпочинаємо з 2010 року, враховуючи роботи, опубліковані у Польщі, Австрії та Україні. У наступних щорічниках ми плануємо поступово розширювати цей розділ на наступні роки.
Часопис буде доступний як у друкованому вигляді, так і на сторінках в Інтернеті, що за планами редакції має посприяти широкій популяризації історії Галичини. Ми також розраховуємо на співпрацю з дослідниками та середовищами, які досі не були пов’язані з роботою групи.
| Ряшів, жовтень 2015 |